ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Передусім, слід організувати життя дитини в сім’ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному закладі. Цим ви значно полегшите дитині процес звикання до садка.

2. Добре, коли зацікавите дитину ще до відвідування нею дитячого садка, викличете бажання йти туди. Для цього під час прогулянок із дитиною покажіть їй будівлю дошкільного закладу, разом поспостерігайте за грою дітей, розкажіть про їхнє життя у садочку.

3. Намагайтеся, щоб дитина зрозуміла, що необхідно відвідувати дитячий садок. Висловлювання типу «Ну, якщо не сподобається — не будеш ходити у дитячий садок» дають дитині шанс маніпулювати батьками. Найголовніше в цьому випадку — витримати характер і не піддаватися на провокацію.

4. Щоб полегшити звикання, познайомте малюка з майбутнім вихователем. Поговоріть із дитиною так, щоб вона зрозуміла, що вже підросла і ходитиме до садка, де про дітей піклується добра вихователька, яка гуляє і грається з ними.

5. Спочатку, перший тиждень-два, не залишайте дитину в дитсадку на цілий день. У перші дні цілком достатньо однієї-двох годин. Домашній дитині зовсім не просто звикнути до суспільних вимог. Допоможіть їй.

6. Налагодьте ефективний зворотній зв’язок із вихователями: повідомте їм про характер дитини та як називають дитину вдома (Маринка, Маринонька).

7. Покладіть у кишеню малюка щось зі звичного йому середовища (наприклад, іграшку, з якою добре буде засинати).

8. Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім’ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності (одягатися й роздягатися, охайно складати свій одяг, їсти, тримаючи ложку).

9. Майте терпіння під час оволодіння дітьми навичками одягання та роздягання; перетворювати таку «процедуру» на цікаву гру — це шлях до самостійності дитини.

Поради для вихователів при плануванні відкритих конкурсних заняттях.

Поради для вихователів при плануванні відкритих конкурсних заняттях.

1. Не прагнути демонструвати сучасні методи, якщо не володієте ними.
2. Не перевантажуйте заняття різноманітними завданнями, продумуйте обсяг змісту заняття з урахуванням Санпін, не допускайте перевищення.
3. Не плануйте тривалу самостійну роботу дітей, оцінюють вас, а не дітей.
4. Не поспішайте, не занижуйте темп заняття, залиште час на коригування запланованого.
5. Не будуйте діалоги так - ні, не бійтеся задавати складні питання.
6. Не забувайте про правила здоровьесбережение дітей, профілактики безпеки дітей.
7. Не використовуйте загальновідомі методи для вирішення поставлених завдань, продумайте інноваційні авторські методи і прийоми з досвіду роботи.
8. Не вирішуйте завдання через інтеграцію освітніх областей без продумування матеріалу в кожній освітній галузі. Чим більше освітніх областей задіяно, тим повніше підноситься дітям матеріал.
9. Не використовуйте традиційні методи проведення майстер-класу, продумуйте оригінальні педагогічні прийоми впливу на аудиторію, інноваційні за змістом, що відповідають сучасним вимогам.
10. Не використовуйте прийоми у майстер-класі, які не мають місце у практичній діяльності педагога, актуальність, результативність використовуваних методів повинна бути обґрунтованою, доведеною.
11. Не плануйте майстер-клас без розробки алгоритму з конкретного методу чи прийому, якому ви пропонуєте навчити інших.

ЯК ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ДНЗ »

Прихід у дитячий садок - перший серйозний етап соціального життя дитини. Досі вона спілкувалась тільки з членами родини, приятелями - сусідами або з тими, кого дорослі запрошували у дім. І от - багато незнайомих облич, нова обстановка... У ДНЗ працюють досвідчені, кваліфіковані вихователі, які зуміють ввести ваше маля в колектив, адаптувати його до нових умов. У принципі, якщо мати в силу обставин змушена буде залишити дитину на цілий день - великої біди не станеться. Проте краще, звичайно, поступове звикання. Поки дитина приглядається до нових товаришів, цікавиться новими іграшками, побудьте неподалік. Коли через півгодини або годину після приходу переконаєтеся, що дитина почувається спокійно, лагідно скажіть їй, що вам треба йти, що невдовзі ви прийдете по неї й заберете додому. Якщо навіть маля трохи поплаче без вас, вихователь зуміє утішити й забавити дитину. Спершу залиште її в ДНЗ на кілька годин, потім - на півдня. Невдовзі все ввійде в належний ритм. Різноманітні іграшки, можливість гратись з іншими дітьми швидко зацікавлюють малят, і вони звикають до ДНЗ. Найголовніше, щоб перші враження були позитивними. А для цього дамо батькам кілька практичних порад. Розповідайте дитині якомога більше доброго про садок і активно привчайте її до самостійності. В колективі добре закріплюються навички самообслуговування, але закласти їх належить у сім’ї, як і навички гігієни. Батьків часто турбує, як одягати дитину у ДНЗ? Насамперед так, щоб їй було зручно. Одяг має бути міцним, не ускладнювати рухів дитини (під час бігу, стрибків, лазіння тощо) і таким, щоб малюк сам міг вільно роздягатись і одягатися. Привчіть дитину правильно застібати пальто, вміло поводитися зі "змійкою”, одягати шапку, знімати і взувати черевики (хай взуття буде досить просте, аби дитині не доводилося вибиватися із сил, стягуючи його з ніг). Безумовно, матері простіше самій одягти і роздягти дитину, але варто бути терплячим - нехай вчиться самостійності, дорослішає. Перетворіть цю "процедуру” на цікаву гру.  Дитина ще вдома повинна привчатись вішати або акуратно складати свій одяг, давати раду іграшкам, правильно поводитися з олівцем, клеєм, іншими предметами. Щоб полегшити перебіг адаптації, заздалегідь учіть малого науки спілкування з іншими: поясніть, що таке дружба, чому треба йти на поступки, рахуватися з чиїмись інтересами. У великих сім’ях взаємини між братами і сестрами допомагають малюку домовитись з іншими щодо організації спільних ігор дітей. Добре також ходити гуртом на прогулянки, екскурсії. Все це не лише збагатить дітей новими знаннями та уявленнями, а й зробить їх комунікабельними. Батьки і вихователі - перші впроваджувачі рідної української мови в душу і розум дитини. Якщо дорослі спілкуються з дітьми чистою, барвистою мовою, вона обов’язково перейме їхній стиль. Але так само переймає вона й суржик, грубі висловлювання, жоргонізми. Пильнуйте себе! Проте самого наслідування дорослих і запам’ятовування замало для оволодіння вмінням говорити правильно і красиво. Потрібна цілеспрямована робота над розвитком усного мовлення. Це важливо й у тому ракурсі, що в ДНЗ дитині часто доводиться розповідати про поїздки, мандрівки, які вона здійснила з батьками, про те, що вона бачила, чула і робила. І такого мистецтва розповіді теж треба навчити ще до вступу у дошкільний заклад. Нехай дитина розповідає татові з мамою про те, що бачила у дворі, парку, зоопарку, музеї тощо. Привчившись правильно висловлювати свої думки і вільно оповідати про цікаві для неї події, маля в подальшому убезпечиться від комплексу "мовчуна”. Диференціювання дітей на таких, для кого природним є російське, українське чи мішане мовлення - основний методичний підхід до оволодіння спорідненою мовою. Якщо маля виховується в російськомовній сім’ї, у нього довше формується механізм іншої мови. Тут зразкова українська мова у дорослих особливо важлива. Утім, удосконалення рідної мови потребують і діти з українськомовних сімей. На них спирається вихователь, використовуючи в різних ситуаціях їхні природні можливості й залучаючи до спілкування з однолітками рідною мовою. Ще один важливий аспект: батькам належить знати стадії росту і розвитку дошкільників, а також їх індивідуальні особливості. Ріст і розвиток дитини - складний процес, одним з компонентів якого є формування рухів. Кожен віковий період - це активне оволодіння дитиною певними руховими діями. На час приходу в ДНЗ малюк, як правило, начається бігати, стрибати, вилазити на висоту, підлізати під предметами тощо. Втім, здатності дітей на третьому році життя не однакові. По-перше, через те, що ставлення до фізкультури в різних сім’ях вельми відмінне. Одні батьки дають дитині рухову волю - тоді вона природно реалізує свої можливості, інші стримують рухову ініціативу, через що маля, бува суттєво відстає від однолітків у ДНЗ. Втім, ніколи не пізно надолужувати.Регулярні фізкультурні заняття в ДНЗ підтягнуть хлопчика чи дівчинку до належного вікового розвитку рухів. А такі самі регулярні заняття вдома допоможуть дошкільняті полюбити фізкультуру всерйоз і надовго.

Завдання методиста

Життєве кредо

«Досвід –  думки дитини ,

думка – дії дитина ,

дія – головний ключ до успіху».

Вихователь - методист дошкільного закладу:

- Займається методичною роботою та організовує весь освітньо-виховний процес в дитячому садку.

- Бере участь у підборі кадрів, у розробці та впровадженні програм розвитку та педагогічних планів.

- Скеровує комплектування груп навчальними посібниками, іграми, іграшками.

- Організовує співпрацю з іншими дошкільними установами, школами, дитячими центрами, музеями тощо. - Бере участь у прийнятті управлінських рішень.

Головними завдання вихователя методиста:

•        підвищення соціально-психологічної культури педагогічних працівників;
•        вдосконалення педагогічної майстерності та сприяння особистісному професійному зростанню педагогів;
•        сприяння в опануванні світовою, національною, побутовою культурою;
•        підтримка ділового тонусу педагогів;
•        стимулювання розвитку ініціативи, творчості, пошуку;
•        створення умов для праці в режимі розвитку, в напрямку опанування новими методами, прийомами, засобами, технологіями, системою навчання та виховання, підвищення комп’ютерної грамотності.

Нормативні документи

Мої нагороди

1

Портфоліо

1